НовиниЦентр соціалізації 15+ (дівчата)Центри ДОДОМУ

Чия це дитина?

Анна подарувала Маші кроссівки

Як Європейські країни змогли подолати проблему соціального сирітства?

Не треба заглиблюватись в це питання, аби побачити – суспільство напрацювало соціальний рефлекс який можна описати словами: дитина не має лишатись одна.

Це явище настільки стало частиною життя людей, що в їхньому розумінні допомога полишеній дитині – є допомога усій нації. Та коли дитина, з будь-яких причин, втрачає родину – родиною їй стає уся спільнота, а ті сім’ї, або установи, в яких вона перебуває, беруть відповідальність за те, щоб дитина не лишилась без дитинства.

Історія, свідками якої ми були у ЦС 15+ «ДОДОМУ»,

є прямим доказом того, що ця інформація є – правда.

До вихованців ЦС та ЦСПРД №1 завітали веселі гості: студенти з голландського університету «Kingdom Life College».  Це була яскрава зустріч – з піснями, танцями, спортивними іграми, ретельно підібраними подарунками та неймовірною кількістю смачної їжі. І не можна було зрозуміти – хто отримував більше задоволення та радості.

Посеред вихованців, усміхнена перлинною посмішкою,  скромна та жива тим, ще дитячим, неопосередкованим  життям, дівчинка Маша. Історія Маші сумна та не дитяча, випробування, які їй довелось пройти, не зробили її черствою та замкненою. Але тому, що люди можуть її сприймати та любити не за «щось», їй приходилось вчитися, бо у те вона не мала віри.

В одній із студенток, Анни, яка побачила на ногах Маші старі, порвані кросівки, очі ніби засяяли:

– Маша я хочу зробити тобі подарунок, чи ти дозволиш мені?

– Звичайно, але сьогодні ви вже подарували нам так багато всього…

– Будь ласка, дозволь мені зробити тобі ще один подарунок.

З цими словами Анна зняла з себе свої нові кросівки та віддала їх Маші.

Маша плакала, сміялась та не мала віри, що таке можливо і це відбувається з нею!

– Як же ти підеш? – Спитала Маша в Анни.

– О! Не турбуйся про це, мої друзі понесуть мене на руках.

Цього року ми на крок стали ближчими до Європейської спільноти, але нам, як нації, є куди зростати.

Ми віримо в те, що одним із фундаментів українського суспільства мають стати загальнолюдські цінності, що навчать нас ставити потреби дітей, які залишились без підтримки та піклування, вищими за власні.

59Shares