Дитячі містечка 3-18 роківНовиниЦентр соціалізації 15+ (хлопці)

Джерела натхнення

Працюючи з підлітками вже значний час ми бачимо, що та реальність в якій вони живуть, в своїй суті, не така яку ми бачимо зі сторони.  Хоча сучасних підлітків і характеризують особливості поведінки пов’язані з взаємодією з віртуальним простором, насправді їх інтереси знаходяться поза її межами.

Світ для людей сьогодні доступний як ніколи – ми можемо бачити екзотичні місця планети, стежити за визначними подіями в режимі реального часу та ділитися досвідом в усіх можливих сферах життя.

І діти та підлітки активно цим користуються, але поринають вони в той цифровий світ з головою, та виказують ознаки того, що дорослі вже авторитетно охрестили «комп’ютерною залежністю» тільки за однієї умови: коли самі дорослі стають недоступними, відчуженими та не бажають приймати участь у житті дітей та підлітків.

Батьківство та виховання молодого покоління – це не тільки право, а й відповідальність . Та неспроможність усвідомити цей факт і породила сьогодні бум соціального сирітства.

Та на практиці, у житті все є простішим ніж здається:

  •  знайомте дітей зі світом що знайомий вам, розповідайте їм історії з власного досвіду.
  • будьте з ними на рівні, як друзі та партнери, та звідти «підтягуйте» їх на вищий рівень комунікації та навичок.
  • виказуйте зацікавленість у будь-якій спільній справі яку робите, не нав’язуйте їм власний, суб’єктивний досвід, розвивайте діалектику в мисленні дитини.
  • будьте справжнім: довіра твориться на правді та прийнятті.

Намагаючись слідувати цим простим порадам, команда  ДОДОМУ  провела по справжньому яскраві, сімейні вихідні разом з вихованцями  у мальовничих «Хоцьках». 

Хлопці були в захваті, від того що до них відносяться як до дорослих,  та усіляко намагалися поводитись так: допомагали в організації вогнища, приготуванні їжі, топили баню, косили траву, застосовуючи власні знання в техніці, допомагали з ремонтом бензопилки,спилювали засохлі дерева та брали участь у ремонті  автомашини, мили вікна та прибирали  у приміщенні,  супроводжували жінок у подорожі до лавандового поля та робили фото та відео звіти ,і радо спілкувались біля вечірнього вогнища.

 

Сторонній спостерігач був би здивований завзяттям та цікавістю з якою хлопці робили ті всі речі, які так несхожі на поведінку сучасного покоління. А насправді стереотипи не повинні формувати наше відношення до дітей, не забуваємо, що діти – то завжди є діти і ніяка віртуальна реальність не замінить їм живого спілкування.

Винагородою всім дорослим, та підтвердженням того, що діти нарешті поринають в те дитинство, якого вони не мали,були щирі дитячі посмішки, та часті запитання:

«А коли ми знову зберемося у таку подорож?»