НаставництвоНовиниПроекти

“Змінити життя одного” – це багато чи мало ?

Ми звикли оцінювати допомогу дітям-сиротам чи тим, що знаходяться в складних життєвих обставинах масштабністю заходів та вартістю подарунків… а про що мріє ця дітвора? Що робить їх щасливими?!
“По-справжньому до бабусі на дачу!!!”- ось мрія дитинства. Так, і тут ми згадуємо себе в дитинстві …теплі обійми бабусі, посиденьки під яблунею за столом з молодою картопелькою з мясом, смаженими млинцями з молоком… безтурботно споглядаємо за курчатами…десь щебечуть пташки, під ногами кошеня треться, а Сірко дивиться на тебе відданими очима з надією отримати млинець. Бабуся уважно слухає твої секрети, десь байки)) , обов`язково щось порадить ….а ще “свобода”, просто хочеться дихати на повні груди свіже повітря, бігати босоніж, зазирнути на город за огірочком, у садок за шовковицею, а потім на “велик” та їхати, їхати , їхати….
Саме цю мрію здіснила команда “Додому” для цих хлопців! Надія Миколаївна, запросла їх погостювати на дачі! Усі отримали масу задоволення та незабутні враження! Денис навіть відмітив : “ Як добре, що тут не має інтернету!)))”. Що правда Пашка трішки хвилювався:” Хто буде мити так багацько посуду?.” Та питання було вирішено , бо ж бабуся була справжня – турботлива , любляча та мудра!

Дехто думає, що це дуже важко та занадто відповідально, дорого…та ще й хлопці! підлітки! – Та це не так! ” З хлопцями проблем не було! – підтвержує Надія Миколаївна .- Всі умови відпочинку були узгодженні заздалегідь і кожний старався їх дотримуватися . Діти не вибагливі, з ними завжди можна домовитися на предмет слухняності! Переймали, з радістю, новий досвід та насолоджувалися кожною дрібничкою! Саме в такій непримушеній сімейній атмосфері діти дійсно відкриті до змін, забувається про сирітство, формується повага до дорослих та вкладаються правильні сімейні цінності.
Хоча, ні! Була одна проблемка: ” Так не хочеться їхати звідси ! -останні слова хлопців на шляху до Центру. – Дякуємо Вам за чудовий вікенд!”
Так, ця історія чудовий приклад особистого впливу , як то кажуть “від серця до серця”, на життя дитини-сироти чи тої, що опинилася в складних обставинах. Тільки глибокі довірливі відношення можуть зцілити ці ранені дитячі душі .


Тож по-справжньому “змінене життя одного” – це багато чи мало? Приділити особисту увагу дитині це складно чи легко? Приєднуйтесь!

57Shares